Актуально
|
Картопляна міль – небезпечний карантинний шкідник пасльонових культур опубліковано 25 серпня 2025 року
Держпродспоживслужба попереджає про небезпеку поширення картопляної молі (Phthorimaea operculella Zeller) – шкідника, який завдає значної шкоди посівам і врожаю картоплі, томатів, баклажанів та інших культур родини пасльонових. Картопляна міль походить із Південної Америки, але нині поширена у багатьох країнах світу. В Україні вона виявлена переважно в південних та східних областях, проте існує високий ризик її подальшого поширення. Біологічна характеристика
Шкідливість Гусінь живиться всередині листків, стебел і бульб, утворюючи ходи, заповнені екскрементами. Це призводить до:
Ознаки ураження
Заходи боротьби 1. У полі
2. Під час зберігання
Рекомендації населенню Держпродспоживслужба закликає громадян та фермерів:
Пам’ятайте: картопляна міль – небезпечний карантинний організм, який може призвести до значних економічних втрат. Лише своєчасне виявлення та злагоджені дії допоможуть запобігти її поширенню в Україні. Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак пошкодження, заходів боротьби та шляхів поширення картопляної молі.
З Днем Незалежності України! опубліковано 24 серпня 2025 року
Щиро вітаємо вас із головним державним святом — Днем Незалежності України! Це день, коли ми з гордістю згадуємо нашу багатовікову історію боротьби за свободу та самостійність. Бажаємо вам і вашим родинам міцного здоров'я, миру, добробуту та непохитної віри в нашу спільну перемогу. Нехай кожен новий день приносить радість, а синьо-жовтий прапор завжди майорить над мирною та квітучою Україною. Слава Україні!
З найкращими побажаннями, колектив
23 серпня - День Державного Прапора України опубліковано 23 серпня 2025 року
23 серпня ми вшановуємо один із головних символів нашої державності — синьо-жовтий прапор. Він уособлює багатовікову боротьбу українців за свободу, нашу мужність і прагнення до миру.
Синій і жовтий кольори — це не лише небо та пшеничні лани. Це знак гідності, сили та єдності, які допомагають українському народові вистояти навіть у найтяжчі часи.
Українці — це народ, який за надважких історичних умов і обставин завжди знаходив у собі сили відстояти волю, правду і державу. Але досвід доводить: вирішальним чинником нашої стійкості є єдність. Саме згуртованість усіх верств суспільства перед обличчям безпрецедентних викликів війни та спроб ворога розхитати нас зсередини забезпечує незалежність України й відкриває шлях до її успіху.
Сьогодні Державний Прапор майорить як символ свободи на фронті, у містах і селах, у кожному серці. Він надихає нас, об’єднує та нагадує, що разом ми сильні.
Нехай синьо-жовтий стяг завжди буде символом нашої перемоги й процвітання незалежної України!
Американський білий метелик – небезпечний карантинний шкідник України опубліковано 18 серпня 2025 року
Держпродспоживслужба інформує про небезпеку поширення американського білого метелика (Hyphantria cunea Drury) – багатоїдного карантинного шкідника, занесеного в Україну з Північної Америки.
Вперше на території нашої держави його було виявлено у 60-х роках ХХ століття в Закарпатській області. Нині вогнища шкідника зареєстровані майже в усіх регіонах України, найбільші площі в Волинській, Запорізькій, Кіровоградській та Миколаївській областях.
Біологічні особливості
Шкідливість
Американський білий метелик пошкоджує понад 250 видів рослин, зокрема:
Гусінь скелетує листя, залишаючи лише жилки, що призводить до:
Ознаки зараження
Заходи локалізації та ліквідації
Хімічні методи:
Агротехнічні методи:
Держпродспоживслужба закликає громадян повідомляти про виявлення вогнищ шкідника до територіальних органів. Лише спільними зусиллями можна запобігти значним збиткам, які завдає американський білий метелик сільському господарству та зеленим насадженням України.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак пошкодження, заходів боротьби та шляхів поширення американського білого метелика.
Західний кукурудзяний жук — небезпечний шкідник кукурудзи опубліковано 11 серпня 2025 року
Західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) — це небезпечний шкідник, який шкодить посівам кукурудзи під час вегетації. Його личинки живляться корінням, а дорослі жуки — волоттю, качанами й листям. Через пошкодження рослини слабшають, вилягають, гірше розвиваються, уражуються хворобами, а збирання врожаю стає ускладненим.
Як шкодить жук?
- Личинки пошкоджують коріння — рослина в’яне, жовтіє, відстає у рості або гине.
- Дорослі жуки пошкоджують волоть, стовпчики жіночих суцвіть, листя, іноді молоді качани.
- Пошкоджені рослини жовтіють, відстають у рості, в’януть, молоді рослини нерідко гинуть, легко вилягають при сильних вітрах і дощах, стебло набуває форми «гусячої шиї».
- Жуки переносять збудників хвороб (грибків, бактерій, вірусів).
Найбільше шкоди шкідник завдає там, де кукурудзу вирощують без сівозміни — тобто багато років поспіль на одному полі.
Як виглядає шкідник?
- Жук завдовжки 5–6 мм, блідий, жовтувато-чорний, із темними поздовжніми смугами на надкрилах.
- Личинка довжиною до 18 мм, жовто-біла, з коричневою головою.
Розвиток і поширення
- Один цикл розвитку на рік. Зимує у стадії яйця в ґрунті.
- Самки відкладають яйця в поверхневий шар ґрунту біля основи стебла кукурудзи. Навесні з них виходять личинки.
- Жуки літають самостійно — до 10 км/год, а за допомогою вітру — понад 20 км.
- Шкідник може потрапити в нові райони транспортними засобами чи вантажами, а також з ґрунтом на стадії яйця.
Як виявити?
Слідкуйте за посівами. Регулярно оглядайте поля — особливо під час цвітіння. Звертайте увагу на жовті, в’янучі рослини, рослини з «гусячою шиєю», пошкоджені качани чи волоті.
Використовуйте феромонні пастки. Для контролю чисельності шкідника можна встановити спеціальні пастки. Вони допомагають виявити жуків на початку літа.
Проводьте обстеження ґрунту. Якщо є підозра на личинок — перевіряйте кореневу зону у проблемних ділянках (розкопки біля ослаблених, пожовтілих і відстаючих у рості рослин).
Рекомендуємо:
- Дотримуйтесь сівозміни. Не висівайте кукурудзу кілька років поспіль на одному полі. Це головна умова стримування розмноження шкідника.
- Висівайте стійкі сорти та гібриди. Обирайте сорти та гібриди кукурудзи, яким властиві регенеративна здатність швидко відновлювати коріння та глибоке їх залягання.
- Не перевозьте ґрунт із заражених ділянок. Яйця шкідника можуть потрапити з ґрунтом на нові поля — уникайте такого поширення.
Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника. При виявленні характерних ознак пошкодження шкідником — рекомендуємо звернутися до найближчого територіального органу Держпродспоживслужби.
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо ознак пошкодження, заходів боротьби та шляхів поширення західного кукурудзяного жука.
Рак картоплі — небезпечне карантинне захворювання, що загрожує агровиробництву опубліковано 04 серпня 2025 року
Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival, збудник раку картоплі, є одним із найбільш небезпечних карантинних організмів, що становить серйозну загрозу для сільськогосподарського виробництва. Ураження цим патогеном призводить до значних економічних втрат, а в окремих випадках — до повної втрати врожаю.
У разі занесення збудника на поле уся продукція стає непридатною для реалізації, а заражена ділянка надовго втрачає придатність для вирощування картоплі та інших культур. Через стійкість спор збудника в ґрунті, ліквідація вогнищ потребує тривалого часу та суворого дотримання агротехнічних вимог.
Як розпізнати рак картоплі?
Основним господарем Synchytrium endobioticum є картопля (Solanum tuberosum). Захворювання уражує переважно бульби та столони, рідше — стебла і листя. Найбільш типовою ознакою є бородавчасті нарости на бульбах, які з часом стають схожими на цвітну капусту. Ураження призводить до деформації, загнивання бульб і повної втрати товарного вигляду.
Шляхи поширення
Патоген передається різними шляхами, зокрема через:
- заражений садивний матеріал;
- інфікований ґрунт, у тому числі на колесах сільськогосподарської техніки;
- тару, гній, паводкові води, а також повітряні потоки — у разі висихання заражених решток на полі.
Через високу здатність спор до виживання у несприятливих умовах, поширення збудника може бути малопомітним, але стрімким.
Рекомендації Держпродспоживслужби для запобігання поширенню
Держпродспоживслужба закликає агровиробників та власників присадибних ділянок дотримуватись комплексу заходів, спрямованих на профілактику та раннє виявлення раку картоплі:
- Використовуйте сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до S. endobioticum.
- Здійснюйте сортозаміну кожні 4–5 років, навіть для стійких сортів, аби уникнути адаптації збудника.
- Дотримуйтесь сівозміни — віддавайте перевагу вирощуванню зернових, зернобобових та технічних культур. Уникайте пасльонових.
- Не залужуйте поля в осередках зараження. Вирощування багаторічних трав на таких ділянках є неприйнятним.
- Забезпечуйте просторову ізоляцію насіннєвих посівів — не менше 1 км від виробничих площ.
- На присадибних ділянках мийте бульби перед висадкою у слабкому лужному розчині.
- Знищуйте уражені бульби та рослинні рештки шляхом спалювання. Не залишайте на полі або на компостних купах.
- Не використовуйте сирі заражені бульби на корм худобі — лише після термічної обробки. Спори збудника не руйнуються у травному тракті тварин.
Що робити у разі підозри на рак картоплі?
У разі виявлення підозрілих симптомів на бульбах або інших частинах рослини:
Негайно зверніться до територіального органу Держпродспоживслужби у вашій області.
Не вживайте самостійних заходів боротьби! Неправильні дії можуть сприяти подальшому поширенню захворювання.
Рак картоплі становить загрозу не лише для конкретного поля чи фермерського господарства. У разі поширення збудника страждає увесь аграрний сектор, ускладнюється експортна діяльність та порушується фітосанітарна безпека держави.
Профілактика, моніторинг і дотримання агротехнічних вимог — основа ефективного захисту врожаю!
Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створили інформаційні матеріали щодо симптомів, шляхів поширення та профілактики раку картоплі.
Словник безбар’єності: внутрішньо переміщена особа опубліковано 01 серпня 2025 року
Через збройну агресію рф на території України, що триває з 2014 року, багато людей були вимушені покинути власні домівки на тимчасово окупованих територіях і переїхати до більш безпечних регіонів нашої держави. Таких людей правильно називати - внутрішньо переміщена особа (скорочено – ВПО), або людина, яка переїхала з тимчасово окупованих територій, або вимушений переселенець. Неправильно називати таких людей «біженцями». Біженці – це люди, які вимушено переїжджають в іншу країну. А внутрішньо переміщені особи не змінювали країну свого проживання, лише її регіон. Можна використовувати термін «переселенець» — це дуже широкий термін, який позначає в цілому людей, що змінили місце життя.
День пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань і цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні опубліковано 28 липня 2025 року
"Пам’ятаємо. Вшановуємо. Схиляємо голови.
Сьогодні ми згадуємо Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних, які були закатовані, страчені або загинули у полоні.
Це особливий біль — бо ці люди пройшли через нелюдські випробування. Їх позбавили не лише свободи, а й права на життя. Та не змогли відібрати головного — гідності, відданості Україні, сили духу.
Ми не маємо права забути. І не забудемо.
Пам’ять про кожного і кожну житиме в нашій державі, у наших серцях, у нашій щоденній праці задля Перемоги та справедливості.
Вічна шана і вдячність.
Слава Героям!"
Південноамериканська томатна міль: загроза врожаю та заходи захисту опубліковано 28 липня 2025 року Tuta absoluta Meyr. (Південноамериканська томатна міль) — небезпечний карантинний шкідник, який активно поширюється у країнах Європи та становить загрозу для врожаю томатів, картоплі та інших пасльонових культур в Україні. Як розпізнати томатну міль? Метелик: невеликого розміру (розмах крил до 10 мм), коричнево-сірий, з темними плямами та штрихами на передніх крилах. Гусінь: у першому віці вершково-біла з темною головою, згодом стає світло-салатовою, на пізніших етапах — з червонуватим відтінком. Характерна ознака — чорна поздовжня смуга за головою; довжина у старшому віці — до 10 мм. Живиться всіма наземними частинами рослини на всіх стадіях росту: На листках — великі прозорі міни; На стеблах — отвори, довгі ходи; На плодах — вхідні отвори, в плодах - глибокі, звивисті ходи діаметром до 2–3 мм. Де шукати? Основна кормова рослина — томат. Також пошкоджує картоплю та ін. види родини пасльонових. Бур’яни родини пасльонових (паслін чорний, дурман звичайний) можуть слугувати резерваторами томатної молі. Особливо небезпечна в теплицях, де високі температура й вологість забезпечують стрімкий розвиток шкідника. Способи поширення Південноамериканська томатна міль може потрапляти та поширюватися разом з імпортними: свіжими плодами томатів, перцю, баклажанів; розсадою, садивним матеріалом, ґрунтом; пакувальними матеріалами, інвентарем. Томатна міль також може поширюватися за допомогою пошкоджених рослинних решток, інструментів, тари, одягу та взуття працівників. Природна міграція метеликів обмежена — здебільшого на короткі відстані. Для своєчасного виявлення шкідника слід: проводити регулярні обстеження пасльонових культур, у тому числі дикорослих; використовувати феромонні пастки для відлову метеликів (рекомендовано 1 пастка на 5 га); звертати увагу на типові ознаки пошкодження рослин у період вегетації. Заходи боротьби Хімічні заходи: Використовуйте дозволені інсектициди (з груп піретроїдів, неонікотиноїдів, авермектинів тощо), а також ті, які рекомендовані для боротьби з лускокрилими шкідниками. Дотримуйтесь інструкцій і чергування препаратів, щоб уникнути резистентності. Агротехнічні заходи: сівозміна та чергування культур; знищення бур’янів родини пасльонових; соляризація ґрунту в теплицях; глибока оранка після збору врожаю; очищення інвентарю, одягу, тари; обов’язкова дезінфекція заражених ділянок; встановлення захисних сіток у теплицях. Злагоджені дії аграріїв та фітосанітарних фахівців є ключовими у стримуванні поширення цього небезпечного карантинного шкідника. У разі виявлення ознак пошкодження томатною міллю — звертайтесь до найближчого територіального органу Держпродспоживслужби. Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood розробили інформаційні матеріали щодо ознак пошкодження, заходів боротьби та шляхів поширення томатної молі.
Словник безбар’єрності: людина з інвалідністю опубліковано 14 липня 2025 року
У кожної людини є багато ознак, які роблять її неповторною – колір волосся, колір очей, зріст, професія, національність тощо. Інвалідність – це лише одна з ознак людини. Тому говорячи про людину з такою ознакою коректно вживати термін «людина (особа) з інвалідністю», дотримуючись принципу - на першому місці завжди людина, а вже потім її ознака, якщо це необхідно з якихось причин вказати. Ще існує термін «обмежені можливості», проте варто пам’ятати, що обмежені можливості у всіх людей – ми не можемо бігти зі швидкістю автомобіля, стрибати як кішка, літати як птах, навіть читати і рахувати вміють не всі. Тому обмежені можливості має кожна людина – з інвалідністю чи без. «Особливі потреби» має теж кожна людина. Комусь двері занизькі, комусь їжі замало на загальному обіді, хтось може спати тільки у повній тиші… Це не має ніякого відношення до інвалідності. А наявність пандусу— це давно вже не особливі потреби, а базова інфраструктурна потреба для всіх людей, адже ним користуються не тільки люди з інвалідністю, а й батьки з дитячими візочками, пасажири з валізами на колесах тощо. Ще є термін «неповносправність», який використовується в судових рішеннях, що також є неприпустимим і цей термін не є юридично визнаним в Україні. Крім того, більшість людей з інвалідністю не є неповносправними, вони такі ж, як і решта людей, і так само можуть працювати, навчатись, народжувати та виховувати дітей.
Словник безбар’єрності: маломобільні групи населення опубліковано 27 червня 2025 року
Коли ми говоримо про безбар’єрність – це перш за про повагу і гідність до кожної людини, про рівний доступ до всіх можливостей в незалежності від статі, віку, фізичного та емоційного здоров’я, раси тощо. В цьому розрізі варто поговорити про маломобільні групи — людей, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні, комунікації або одержанні якихось послуг. Це люди, які відчувають складнощі під час самостійного пересування через незручне й недоступне середовище, а саме:
Представники маломобільних груп населення часто відчувають складнощі через неналежну організацію громадського простору навколо. Саме тому цей простір має бути організований таким чином, щоб будь-яка людина відчувала: для неї створені комфортні умови. Наша спільна задача – врахувати потреби всіх груп населення для загального користування всіма суспільними благами.
Словник безбар’єрності: жестова мова опубліковано 13 червня 2025 року
Жестова мова — це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху. Не варто її плутати з мовою жестів – це наша міміка, жестикуляція, сміх. Дуже важливо, при спілкуванні з людиною, яка використовує жестову мову, і за наявності перекладача звертайтесь безпосередньо до людини, що говорить жестовою мовою, а не до перекладача. Будь ласка, уникайте некоректних питань до людини, що користується жестовою мовою, не робіть акцент на її обмеженнях. Краще поставити питання так: «Як ти вивчив жестову мову?» або «Давно ти володієш жестовою мовою?». Такі запитання не образять людину, водночас дадуть їй можливість розповісти більше про себе. Цікаво, що люди, які спілкуються жестовою мовою, мають свою культуру: жестові імена, театри тощо. Кожна країна має свою жестову мову, і взаєморозуміння залежить від індивідуальних навичок і бажання комунікувати. Існує також міжнародний жест — це не окрема мова, а набір жестів із різних мов, які є найбільш поширеними й зрозумілими. Ця база жестів була створена для подій на кшталт спортивних змагань чи зібрань Всесвітньої федерації глухих, де люди з порушенням слуху з різних країн можуть легко спілкуватися між собою.
Жовто-бурий мармуровий клоп - Halyomorpha halys Stal. опубліковано 12 червня 2025 року
Сучасне сільське господарство України стикається зі зростаючою загрозою інтродукованих шкідників, серед яких особливе місце займає жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys). Цей агресивний поліфаг здатен завдати значної шкоди різноманітним сільськогосподарським культурам. Морфологічні особливості та життєвий цикл: Імаго жовто-бурого мармурового клопа досягають 12-17 мм завдовжки та приблизно стільки ж завширшки. Їхнє злегка сплющене тіло має характерну форму геральдичного щита, типову для представників родини клопів-щитників (Pentatomidae). Основний колір дорослих особин – коричневий, зі спинною та головною частинами, вкритими незвичайними «вкрапленнями», що створюють візуальний ефект мармуровості. Відмінною рисою виду є наявність світлих кілець на вусиках та ногах, що відрізняє його від інших споріднених видів. Навесні самки відкладають світло-зелені кулясті яйця діаметром 1,3-1,6 мм, які з часом біліють. Яйця зазвичай прикріплюються купками по 28 штук до нижньої сторони листків. Відроджені німфи можуть залишатися біля кладки протягом кількох днів. Личинки клопа проходять п'ять вікових стадій, кожна з яких має свої візуальні особливості. Німфи першого віку вирізняються помаранчевим або червоним забарвленням, у другому віці вони стають темними, майже чорними, а на наступних етапах набувають коричнево-білого забарвлення. Повний цикл розвитку жовто-бурого мармурового клопа триває 35-45 днів. Шкодочинність та спектр уражуваних культур: Жовто-бурий мармуровий клоп є надзвичайно небезпечним шкідником-поліфагом, що живиться більш ніж 100 видами рослин, які належать до 48 родин. До переліку уражуваних культур входять:
І личинки, і дорослі особини живляться однаковими видами рослин, пошкоджуючи переважно плоди та молоді пагони. Клопи проколюють хоботком зовнішні тканини рослин і висмоктують сік, а також здатні проколювати кору деяких дерев для живлення. Симптоми ураження та наслідки: Основними симптомами пошкоджень, спричинених жовто-бурим мармуровим клопом, є:
Відсутність контролю над популяцією цього шкідника може призвести не лише до пошкодження врожаю, а й до його повного знищення. Шкода від фітофага є значною, призводячи до зниження врожайності в 2-3 рази. На яблунях та грушах утворюються некрози, обкоркування, горбистість, а під шкіркою формується суха ватоподібна тканина. На винограді ягоди перестають розвиватися та опадають. У фундуку пошкоджуються горіхи на стадії молочно-воскової стиглості, що призводить до зупинки розвитку ядра. На інжирі та хурмі спостерігається недорозвиненість та передчасне опадання плодів. На перці та томатах у місцях проколів розвивається гниль, а на качанах кукурудзи не формуються зернівки. Окрім прямої шкоди, жовто-бурий мармуровий клоп є переносником фітоплазмозу павловнії та ряду інших фітоплазменних захворювань рослин. Розвиток та зимівля: Протягом року розвивається три покоління жовто-бурого мармурового клопа:
У холодну пору року клопи ховаються в опалому листі, заростях сухої трави, будівлях, сараях та складах. Природні вороги та методи боротьби: Основним природним ворогом жовто-бурого мармурового клопа в його природному ареалі (Китай та Японія) є паразитична оса Trissolcus japonicus, яка паразитує на яйцях шкідника. Однак, через особливості життєвого циклу цієї оси, вона не може самостійно поширюватися за межі природного ареалу клопа. В умовах України, оскільки жовто-бурий мармуровий клоп є інтродукованим видом, він не має природних ворогів, здатних контролювати його чисельність. Додатковою проблемою є виділення клопами різкого неприємного запаху, що відлякує птахів та комах-ентомофагів. Варто зазначити, що цей запах може викликати алергічні реакції у людей. На сьогоднішній день хімічний захист є найбільш ефективним методом боротьби з жовто-бурим мармуровим клопом. Він виявився нечутливим до інсектицидів піретроїдного ряду, що ускладнює боротьбу з ним. У світовій практиці застосовують інсектициди на основі діючих речовин біфентрин та гамма-цигалотрин (наприклад, препарати Талстар та Вантекс) у концентрації 4 мл на 10 л води з проведенням дворазової обробки. Обробки є ефективними проти личинок старших вікових груп та імаго. Важливо пам'ятати, що основний удар по шкіднику слід завдавати у весняний період, під час розвитку першого покоління. Це дозволить суттєво скоротити чисельність першої хвилі шкідника і, відповідно, зменшити кількість наступних поколінь, що призведе до зниження витрат на захисні заходи.
Небезпечний шкідник Вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmaire)
опубліковано 12 травня 2025 року
Зона природного поширення вузькотілої смарагдової златки, що вражає ясен, охоплює листяні та мішані ліси Корейського півострова, північно-східні та центральні регіони Китаю, Японію, Тайвань, крайній схід Монголії, а також російський Далекий Схід (Приморський край). Варто зазначити, що на відміну від природного ареалу, у місцях інвазії цей шкідник завдає значної шкоди як ясеневим насадженням, так і природним лісам. Дорослі жуки мають довжину тіла від 7,5 до 15,0 мм, а личинки досягають 26-32 мм у довжину. Забарвлення жуків – смарагдово-зелене з золотистим, бронзовим або фіолетовим відливом. Літ імаго триває з середини травня до серпня. Жуки харчуються листям у кронах дерев, проявляючи активність у сонячну теплу погоду з 6 ранку до 8 вечора, і можуть перелітати в пошуках їжі на відстань до 1 км. У негоду та вночі вони можуть ховатися під листям та в тріщинах кори. Тривалість життя самців становить близько двох тижнів, самок – до трьох. Самки відкладають поодинокі яйця (загалом до 70-90 штук) на поверхню та в щілини кори стовбурів і нижніх гілок. Період яйцекладки припадає на початок червня – кінець липня. Через 7-10 днів з яєць вилуплюються личинки, які проникають під кору та живляться лубом протягом літа. Їхні ходи в деревині звивисті, заповнені буровою мукою та розширюються в міру росту личинки. Личинка останньої, четвертої стадії, зимує в лялечковій камері, розташованій у заболоні або корі. Заляльковування відбувається наприкінці квітня – у травні, іноді пізніше. Молоді жуки прогризають вихідний отвір протягом 1-2 тижнів. Цей отвір має характерну D-подібну форму для видів роду Agrilus і сягає 3-4 мм завширшки. Цей шкідник є надзвичайно небезпечним для ясеня, деяких видів в'яза та горіха. Він також може пошкоджувати інші листяні породи, такі як тополя, осика, клен, береза, вільха, дуб, граб, липа та ліщина. Найчастіше Agrilus planipennis вражає дерева в полезахисних смугах, рідше – у глибині лісових масивів. Значної шкоди завдають як дорослі жуки, що об'їдають листя, так і личинки, які пошкоджують стовбури. Їхні ходи під корою викривлені, заповнені тирсою та збільшуються зі зростанням личинки. У пошкоджених дерев спостерігається зрідження крони, вздовж старих ходів з'являються здуття та тріщини, що сприяє вторинному зараженню хворобами та, зрештою, призводить до загибелі дерева. В умовах України златка здатна розмножуватися при середній температурі +19°C і витримувати зимові морози до -30°C. За активного розмноження протягом 6-7 років комаха може завдати серйозної шкоди насадженням, спричиняючи загибель від 35 до 100% уражених дерев. Смарагдова златка може поширюватися за допомогою транспортних засобів, вантажів із садивним матеріалом, дерев'яної тари та дров на всіх стадіях свого розвитку. Дорослі особини здатні самостійно перелітати на невеликі відстані (1-20 км), тому карантинна зона становить 20 км. Хімічні методи боротьби з цим шкідником виявилися недостатньо ефективними і не можуть повністю зупинити його подальше поширення. Основними профілактичними заходами для запобігання подальшому розповсюдженню комахи є: тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня; створення оптимально зімкнутих насаджень, залучення та охорона птахів-комахоїдів, особливо дятлів, які знищують личинки та лялечки златки взимку; визначення меж заселення шкідником насаджень; встановлення нагляду за його подальшим розвитком, включаючи використання феромонних пасток Ліндгрена; для виявлення ходів личинок необхідно проводити огляд та знімати кору з живих дерев; своєчасне видалення уражених дерев шляхом вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з подальшим їх спалюванням. |
